Ми ― друкарня. І все...

У тисяча надцятому році (мабуть, ще за царя Панька) вирішило Велике Начальство створити собі маленьку таку, майже кишенькову друкареньку. Накупили собі різного залізяччя, нагнали холопів. І як вже ті холопи не страхались, але змусили їх таки розгрібати те кляте залізяччя, та ще й самим до діла ставати...

 

Так або майже так починалась історія славетнішої зі славетніших, найвеличнішої з найвеличніших ― головної (якби ж то були ще й інші!) першодрукарні землі федівської.

Минав час, багато веселого траплялось, як-то книжок із поплутаними сторінками, а то й взагалі пошитих догори дригом. Але ж навчились-таки. Принаймні, є й така думка...

 

 

 

RSS-матеріал